зужити
Смотреть что такое "зужити" в других словарях:
зужити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зужитий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зужити. 2) у знач. прикм.Використаний повністю, до кінця; який довго був у вжитку; старий. || Який утратив виразність унаслідок частого повторення; банальний, затертий (про слово, вираз, художній засіб і т … Український тлумачний словник
